×
Пристрій для пригнічення дронів — це легка та портативна система протидронової оборони, призначена для нейтралізації несанкціонованих і загрозливих дронів. На відміну від більших стаціонарних систем, які встановлюються в одному місці, ця система легко переноситься і розроблена для швидкої реакції в ситуаціях, що включають масові заходи, аварійний контроль на кордонах та захист життєво важливих об’єктів, де потрібна оперативність. Такі системи можуть використовуватися на кордонах, біля критичних об’єктів і в умовах національної надзвичайної ситуації.
Протидронна зброя призначена для виведення з ладу звичайних експлуатаційних функцій дрона і має припиняти польоти, спостереження та робочі процеси дронів. Щоб протидронна зброя працювала, необхідно порушити функціонування комунікаційних каналів між дроном та системою керування ним. Ці канали забезпечують зв'язок і керування дроном. У разі втрати зв'язку система керування дроном стає непрацездатною, навіть якщо це тимчасово, що призводить до порушення його роботи.
Щоб зрозуміти, як працює протидронна зброя, слід врахувати її здатність порушувати комунікаційні зв'язки дрона. Більшість дронів працюють за допомогою двонаправленої системи зв'язку, що базується на радіочастотах. Оператори на землі використовують ці сигнали для відправки команд, таких як зліт, посадка та напрямок руху. Дрон також може надсилати операторам інформацію у реальному часі, наприклад, відеозаписи.
Протидронне рушпрацює за рахунок випромінювання радіосигналів високої потужності, які збігаються з діапазоном частот систем зв'язку дрона. Це створює перешкоди настільки сильні, що команди оператора стають незрозумілими. Без чутливого зв'язку з наземними контролерами дрон стає некерованим. Деякі дрони зависають і залишаються на місці. Інші повертаються до точки зльоту та повільно приземляються завдяки функції безпеки, встановленій виробником. Ці перешкоди є надзвичайно точними, впливаючи виключно на систему зв'язку та не чіпаючи всі інші електронні пристрої поруч.
Важливою частиною принципу роботи протидронного руш є здатність порушувати роботу навігаційної системи дрона. Більшість побутових і комерційних дронів покладаються на такі системи, як GPS і ГЛОНАСС, щоб визначити своє положення, висоту та маршрут польоту. Для підтримки точного шляху польоту та запобігання втраті дронам потрібні стабільні навігаційні сигнали.
Бойові протидрони можуть випромінювати перешкоджальні сигнали, які блокують дрони від отримання GPS-сигналів. Як тільки дрони починають втрачати GPS-сигнали, вони швидко втрачають орієнтацію. Наприклад, дрон, що виконує розвідувальне завдання, може раптово втратити GPS-сигнали, через що виконання завдання стає неможливим. Іноді дрони втрачають навігаційні сигнали й запускають системи безпеки, приземляючись, щоб уникнути неконтрольованого падіння. Перешкоджання системам зв'язку та навігації дрона одночасно забезпечує ефективність протидрона в більшості ситуацій.
Однією з найважливіших частин вивчення принципу роботи протидронного гармати є розуміння процесу її застосування. Цей процес достатньо простий, щоб його міг виконати один оператор із мінімальним навчанням. Спочатку оператор виявляє несанкціоновану присутність дрона за допомогою пристрою виявлення дронів (деякі протидронні гармати мають функції виявлення). Цей перший крок допомагає визначити положення дрона, напрямок його польоту та частотну смугу.
Після цього оператор наводить антидрон-гармату на ціль — багато моделей таких пристроїв мають приціл або лазерну систему наведення для точного спрямування. Потім оператор активує функцію подавлення сигналів антидрон-гармати. Пристрій розпочинає випромінювання перешкоджальних сигналів у бік дрона. Оператор утримує приціл на дроні протягом певного часу (звичайно кілька секунд або десятків секунд), щоб переконатися, що сигнали перешкодження повністю подіяли. Наприкінці оператор спостерігає за реакцією дрона: чи зависає він, повертається чи приземляється, — що підтверджує його виведення з ладу. Цей складний процес детально пояснює, як антидрон-зброя швидко реагує на загрози з боку дронів.
Кожен механізм має певні сильні та слабкі сторони; протидронові гвинтівки не є винятком. Однією з найсильніших сторін є портативність системи озброєння та швидкий час реакції. Можливо використовувати протидронову гвинтівку вже через кілька хвилин після розгортання. Оскільки система не потребує складних процедур налаштування, персонал може швидко активуватися, щоб негайно реагувати на загрозу дрона. Це велика перевага у порівнянні з більш стаціонарними системами протидронового захисту.
Ще однією сильним стороною методу є безпека. Оскільки протидронне рушжя не бере участі у фізичному знешкодженні загрози, користувачі не піддаються небезпеці пострілу в дрон і потрапляння неконтрольованих уламків на землю, що може призвести до поранення людей або пошкодження майна. Однак меншою перевагою є ефективна дальність дії. Усі протидронні рушжя виводять дрони з ладу на певній відстані, найчастіше в межах кількох сотень метрів до трохи більше кілометра, що потенційно може поставити оператора в межах досяжності цільового дрона. Дрони, оснащені потужнішими технологіями захисту від глушення, все ще можуть залишатися в межах дії, а системи глушення, використовувані рушжям, можуть здійснювати стрибки по частотах, щоб обійти перешкоди. Розуміння сильних і слабких сторін дозволяє користувачеві правильно використовувати протидронне рушжя відповідно до принципів його роботи.
